Урок в освітньому процесі займає центральне і найважливіше місце. Саме під час уроку опрацьовується і засвоюється переважна більшість навчальної інформації, відпрацьовуються навички практичного застосування і формуються предметні і ключові життєві компетентності учнів. Урок є дидактичною одиницею освітнього процесу. Отже, у значній мірі визначає ефективність освітнього процесу і забезпечує освітні результати.
В останні роки вимоги до уроку суттєво
змінилися. Одним з стратегічних напрямів сучасної реформи освіти за
інноваційним проектом «Нова українська школа» є компетентнісний підхід в
формулюванні освітніх результатів. Реально це означає орієнтацію освітнього
процесу на досягнення результату, що відображається ключовими компетентностями,
але не обмежується ними.
Під компетентнісним підходом в освіті ми
розуміємо «спрямованість освітнього процесу на досягнення інтегральних
результатів у навчанні, якими є загальні (базові, ключові) і спеціальні
(предметні) компетентності тих, хто навчається. Загальні
(базові, ключові) компетентності забезпечують наступність і послідовність
навчання впродовж усього життя людини, вони поступово поглиблюються і
збагачуються залежно від рівня освіти. У вищій освіті та професійній підготовці
виділяють, крім загальних (базових, ключових), професійні (пов'язані із
спеціальністю) та фахові (пов'язані із спеціалізацією) компетентності» [2].
Запровадження компетентнісного підходу в
освіті принципово змінює глобальну мету освітньої діяльності з орієнтації на
засвоєння певної кількості знань і опанування умінь до формування можливостей і
бажання учнів діяти і приймати рішення в реальних життєвих умовах.
Цей факт змушує всіх освітян до активізації пошуку нових
методів і технологій в організації класно-урочної діяльності. Саме це
актуалізує наше дослідження з пошуку ефективних методів управління сучасним
уроком в ході якого була розроблена адаптивна кваліметрична
критеріально-факторна модель компетентнісного уроку. Під компетентнісним уроком ми розуміємо урок, який
спрямовано на формування в учнів ключових і предметних компетентностей через
мотиваційну практико орієнтовану діяльність школярів.
Методичним
підґрунтям створення моделі є теорія адаптивного управління соціально-педагогічними
системами, яка була розроблена доктором педагогічних наук Галиною
Єльниковою і призначена для управління освітою в умовах нестабільності.
Основними напрямами для управління уроком нами було
обрано наступні: формування готовності учителя до проведення уроку і діяльність
учителя під час уроку. Такий вибір дозволяє діагностувати гносеологічний і
діяльнісний компонент педагога та цілеспрямовано впливати на нього. Кожний
напрям розбивається на два ключових напрями, які фактично є чинниками якісного
уроку: дидактичне забезпечення і психологічний супровід діяльності учителя під
час підготовки уроку і під час його проведення.
Кожний фактор оцінюється за чотирма критеріями, які
відповідають особливостям компетентнісної освіти задекларованими в Концепції
Нової української школи. Кваліметричні показники мають чітко визначену систему
оцінювання(критеріїв другого порядку) за чотирма рівнями: низький, середній,
високий, творчий:
МОДЕЛЬ КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО УРОКУ
Результати оцінки уроку за моделлю (детальна модель за посиланням)
Розроблена модель може бути використана для моніторингу
якості уроку з різних навчальних дисциплін, для різних вікових категорій учнів
і профільного спрямування навчальних закладів. Адаптація моделі до відповідних
умов відбувається шляхом зміни критеріїв другого порядку. Така будова моделі
дозволяє узагальнювати результати моніторингу на різних освітніх рівнях:
учитель, предметне методичне об'єднання, школа, район, територіальний округ.
Узагальнена інформація може бути використана
адміністрацією закладу освіти або керівництвом територіального угрупування для планування
і організації методичних навчань та надання індивідуальної методичної допомоги
окремим педагогічним працівникам.
Зважаючи на те, що об’єктом моделі є діяльність учителя
як основного чинника якісного уроку, критеріальну базу можна використовувати
для моніторингу професійної діяльності педагогів.
Модель має цінність не тільки для суб’єктів управління, а ще й
для педагогічних працівників. Зазначені в ній критерії можуть стати ефективними
орієнтирами для розробки компетентнісного уроку, самооцінки власної професійної
діяльності і планування самоосвіти.
Модель компетентнісного уроку може бути використана як
вцілому так і частково. Наприклад, критерії з формування готовності учителя до
проведення уроку можуть бути використаними для перевірки планів-конспектів
учителів, а критерії фактору Проектування особистісної орієнтації є показниками
діяльності учителя з формування навчальної мотивації учнів.
Суттєвою проблемою модельного підходу є чисельні
розрахунки показників якості уроку, що вимагає часових витрат і певної
компетентності експертів. Наступна проблема в умовах активної фази
автоматизації управління освітою має два шляхи розв’язку. Розроблена модель
компетентнісного уроку може бути інтегрована в автоматизовану систему
управління закладом освіти, як, наприклад, Єдина школа, АС «Школа», Школа Net
та інші[1]. Це можливо зробити при наявності в школі такої системи, якщо
звернутися до розробників або до високо кваліфікованого фахівця, який реалізує
супровід. У цьому разі і вчителі, і адміністрація закладу освіти будуть
позбавлені потреби вручну обраховувати моніторингову інформацію і її
накопичення в базі школи буде також автоматичним.
Якщо таке вирішення для певних закладів освіти є
неможливим, то можна автоматизувати дану модель за допомогою офісного додатка
Excel, який має аналог в додатках google. Це значно простіше, не потребує
фінансових витрат і високо кваліфікованих фахівців [3]. Для автоматизації моделі достатньо просунутих
навичок роботи в програмі Excel. Проте, якщо в закладі освіти відсутній
працівник, який володіє і такими навичками, автоматизований шаблон моделі можна
закачати на порталі Імідж [4] разом з детальною інструкцією з використання і
адаптації до умов закладу освіти. На каналі також працює онлайн-консультування.
Алгоритм запровадження моделі може бути наступним:
-
Створення
творчої групи вчителів закладу освіти для адаптації базової моделі до умов
закладу освіти.
-
Ознайомлення
педагогічних працівників з моделлю компетентнісного уроку, обговорення факторів
і критеріїв, внесення коректив і легітимізація моделі шляхом голосування під
час загальних зборів.
-
Уточнення
та конкретизація моделі для конкретних навчальних предметів і вікових груп
учнів під час засідань предметних методичних об’єднань.
-
Самооцінка
учителями двох – трьох уроків за критеріями моделі.
-
Проведення
адміністрацією закладів освіти вибіркового оцінювання уроків та узагальнення
результатів адміністративного моніторингу і самооцінки педагогів.
-
Аналіз
узагальненої інформації і планування на основі аналізу методичних навчань,
консультацій, адресної методичної допомоги.
Розроблена модель
визначає ефективні елементи управління якістю освітнього процесу і є готовим інструментом для підвищення якості
уроку, як важливої частини освітнього процесу, забезпечує формування в учнів
ключових і предметних компетентностей, дозволяє ефективно впливати на якість
освітнього процесу при реальному зменшенню адміністративного контролю і
зміщенні акцентів до самоконтролю і самокорекції педагогів. Організація
моніторингу якості уроку за даною моделлю надає і адміністрації закладів
освіти, і педагогічним працівникам інформацію про стан готовності вчителів до
реалізації компетентнісного освітнього процесу з реальним виявленням напрямів
організації методичних навчань і самоосвітньої діяльності.
Література
1.Биков В. Ю. Теоретико-методологічні засади моделювання навчального
середовища сучасних педагогічних систем. Інформаційні технології і засоби
навчання : збірник наукових праць. / За редакцією В. Ю. Бикова, Ю. О.Жука. Київ: Атіка, 2005. С. 5–15.
2.Вікіпедія Компетентнісний підхід в освіті URL : [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%85%D1%96%D0%B4
3.Єльникова Г. Використання Excel у процесі діагностики
управлінської компетентності керівника загальноосвітнього навчального
закладу. Комп'ютер у школі та
сім'ї. 2003. №6. С.
42–47.
4.Лапшина І.С. Автоматизація управлінської діяльності
щодо вивчення якості освіти. Комп'ютер у
школі та сім'ї, 2006. № 1.
С. 10–12.
Комментариев нет:
Отправить комментарий